Найпершим журнальним виданням вважається французький «Journal de Savants» (1665 р.), зміст якого складався з огляду книг із філософії, літератури, природознавчих наук, які були випущені в різних країнах Європи.
У більшості країн журнали з’явилися в XVIII ст. і містили переважно огляди різноманітної літератури (наукової, художньої, політичної), до яких додавалися новини, пов’язані головним чином зі сферою літератури, науки, мистецтва. Призначалися тодішні журнали для вузького кола читачів.
До кінця XIX – на початку XX ст. склалися основні типи журналів, причому найбільший розвиток отримав ілюстрований журнал змішаного змісту, розрахований на найширші кола читачів.
Існують різні класифікації журналів за такими ознаками: читацькою аудиторією, місцем видання, характером інформації, видавничим органом, мовою, тематичною спрямованістю, цільовим призначенням.
Також всі журнали можна поділити на три рівня сприйняття, які відповідно розраховані на три рівня читачів:
– інформація для всіх;
– інформація для широкого кола працівників галузі й тих, хто цікавиться певними сферами науки, техніки, культури;
– наукова і спеціальна інформація.
Спеціальні журнали, незалежно від їх галузевої належності, розраховані переважно на наукових працівників та широке коло спеціалістів, практиків і фахівців, які працюють у даній галузі. Відповідно до цього спеціальні журнали поділяються на наукові, фахові та інформаційні.
До типоформуючих ознак журналу належать: видавець (засновник), мета та завдання, читацька аудиторія; до вторинних – авторський склад, внутрішня структура, жанри, оформлення; до формальних – періодичність, обсяг, тираж.
Читацька аудиторія – дуже важлива ознака журнальної періодики. Її вплив на тип видання найбільш багатогранний, що пояснюється великою соціальною значущістю і складністю категорії «читач».
Спеціальні журнали мають специфічний поділ на розділи, що визначається типом видання та цільовим призначенням. Хоча структура спеціальних видань досить одноманітна, усе ж вона має свої особливості, властиві кожному типу видання. Так, приміром, матеріали в наукових журналах часто взагалі не мають поділу на розділи, в той час як масові журнали можуть мати багато розділів та рубрик.
В якості критерію спеціалізації журналів можуть бути обрані:
– вік читачів (наприклад, молодіжні журнали);
– основна аудиторія читачів (наприклад, журнали для жінок і для чоловіків);
– життєві установки (наприклад, видання для тих, хто піклуються про своє здоров’я);
– хобі та інтереси;
– професійна спеціалізація.
Професійні журнали орієнтовані на фахівців конкретної сфери діяльності (наприклад, для журналістів, для фахівців у галузі реклами тощо). Оформлення журналів порівняно з газетами має більше значення. Журнал відрізняється від газети перш за все наявністю обкладинки, на першій сторінці якої розміщуються логотип, анонси, ілюстрації. Обкладинка – це своєрідна «кришка» журнального видання, яка захищає блок від забруднення і руйнування.
Як зазначають сучасні фахівці [15], обкладинка журналу покликана рекламувати його зміст. Її завдання – виділити видання з безлічі інших на полицях магазинів. Більшість журналів максимально використовують першу сторінку обкладинки для популяризації видання: на ній розташовують великий логотип, спеціальний візуальний ряд, продуманий дизайнерами для поточного номера, а також анонси, що містять вказівки на теми матеріалів.
З цієї причини першу сторінку обкладинки під рекламу зазвичай не продають. Набагато важливіше через гарну обкладинку із зазначеними темами статей номеру залучити більше читачів до журналу, в першу чергу тих, хто купує видання нерегулярно. Зацікавити читача будь-якою рекламою на обкладинці мало імовірно, та деякі видавці у гонитві за прибутком продають першу сторінку обкладинки під рекламу, залишаючи над нею лише логотип журналу. Навряд чи такий підхід можна вважати етичним, і деякі рекламодавці на це не погоджуються, та й серйозні видання цього не пропонують.
Є й юридичний аспект продажу першої сторінки обкладинки під рекламу, адже на ній обов’язково повинна бути назва журналу. А в даному випадку на обкладинці присутні назва та вихідні дані рекламодавця. У результаті не зрозуміло, чи то журнал – це новий бренд компанії, що розмістила рекламу, чи то компанія належить журналу, чи то цей журнал – каталог товарів рекламодавця. Тож виникає плутанина в сприйнятті. Але, якщо видавці все ж вирішать розмістити рекламу на першій сторінці обкладинки, то її необхідно візуально відокремити від основної обкладинки, наприклад, виділити яскравим кольором.
Галузеві, відомчі, наукові та інші малобюджетні журнали, які не піклуються про продаж через систему розповсюдження (адже вони мають обмежене, але постійне коло читачів) приділяють обкладинці значно менше уваги: вона може бути надрукована в один колір, не містити зображень та декоративних елементів тощо. Інша справа, коли видавництво випускає масовий журнал з цікавої для великої групи читачів тематики (наприклад, журнал для жінок).
Таких журналів багато, тож видавцям необхідно застосовувати спеціальні прийоми, щоб виділитися серед інших журналів:
– підвищити якість опублікованого матеріалу, запросити відомих, талановитих авторів та фотографів;
– проводити конкурси та лотереї в рамках видання;
– зробити більш привабливою обкладинку журналу.
Найпростіший і найдешевший спосіб – додаткове оформлення обкладинки (наприклад, зробити її незвичайною за допомогою додаткових фарб).
Купуючи те чи інше видання, споживач орієнтується на власний досвід або поради друзів, якщо ж ці фактори відсутні – на візуальне сприйняття об’єкту, тобто на обкладинку видання, особливо коли немає можливості ознайомиться зі змістом журналу. А такої можливості, як правило, зараз не надається, адже майже всі сучасні глянсові журнали упаковуються у прозору плівку.
Велике значення при сприйнятті обкладинки має її кольорове рішення. Як відомо, найкраще сприймаються чорні букви на жовтому фоні, зелені та червоні на білому. Чорні букви на білому фоні займають у даному ранжуванні лише шосте місце.
Результати психологічних досліджень встановили, що червоний колір викликає відчуття тепла, синій і блакитний – холоду чи прохолоди. Поєднання помаранчевого та чорного кольорів краще і раніше помічається людиною, але викликає підсвідоме відчуття тривоги. Блакитний колір асоціюється зі спокоєм, його застосування викликає ілюзію збільшення обсягів, так само, як жовтого і білого.
Останнім часом для більшості сучасних журналів характерне прагнення виділити свою обкладинку на тлі інших аналогічних видань. У хід йдуть різні прийоми: друк флуоресцентними фарбами, тиснення фольгою, використання оригінальних матеріалів – пластику, металізованого паперу тощо. Але треба пам’ятати, що будь-яка відмінність від традиційної обкладинки – це і технологічні труднощі, і додаткові фінансові витрати.
Існує кілька варіантів поліпшення зовнішнього вигляду журнального видання:
– застосування в оформленні обкладинки яскравих фарб, що привертають увагу (у межах моделі CMYK або додаючи одну-дві флуоресцентні фарби, якщо є можливість друку на сучасному обладнанні);
– лакування зовнішньої сторінки обкладинки УФ-лаком;
– друк обкладинок УФ-фарбами, які додають кольорам блиску;
– застосування вибіркового лакування (зазвичай лак наносять на логотип журналу та на візуальний ряд – наприклад, фотографію «зірки», інтерв’ю з якою є головним матеріалом номеру);
– тиснення фольгою (золотою, срібною, голографічною тощо).
Флуоресцентні фарби є лідером в оформленні обкладинок: їх використовують 90% глянсових журналів. В системі Pantone зараз є сім базових флуоресцентних фарб і сім «пантонів» сумішевих кольорів. Цікаво, що в 1987 р. була запропонована розширена палітра флуоресцентних кольорів Pantone Matching System 747XR, яка містила 747 флуоресцентних кольорів. Але в 1991 р. було прийнято рішення скоротити кількість флуоресцентних «пантонів» до семи базових і семи сумішевих кольорів, бо завелика палітра не користувалася відповідним попитом.
Останнім часом доволі популярним є такий спосіб декорування обкладинки, як тиснення поліграфічною металізованою фольгою. Це привертає увагу, але використовується не дуже часто через дорожнечу. Також, бажаючи підкреслити престижність видання, у друці обкладинки в якості додаткової фарби багато журналів використовують «срібну» або «золоту».
Використовуються й складні у поліграфічному виконанні обкладинки («обкладинки-розкладачки») різного формату і кількості згинів. Це спосіб збільшення площі реклами у виданні, але при цьому скорочується число друкарень, здатних його виконати, та й ціна може помітно зрости. Плануючи видання з такою обкладинкою, варто все ретельно порахувати, щоб збільшення вартості виробництва не звело до нуля доходи, отримані від продажу збільшеної рекламної площі.
Один із варіантів такої обкладинки – це обкладинка з додатковим клапаном, де можна розмістити інформацію, яку з певних причин неможливо надрукувати на першій сторінці обкладинки журналу, але при цьому необхідно донести до читача. Іноді працює зворотна схема: клапан на обкладинці закриває інформацію, яку до певного часу не має бути видно. Процес виготовлення такої обкладинки досить трудомісткий, оскільки вона складається з двох окремих частин або блок і обкладинка виконані на одному папері, і перша сторінка блоку є першою обкладинкою.
Є обкладинки з другою смугою, що розкладається. Головне завдання – збільшити площу другої сторінки обкладинки з метою продажу її як рекламної площі за вищою ціною. Результатом є обкладинка в традиційному її розумінні плюс велика прихована частина. Тому таку площу (з декількох сторінок) можна продавати тільки одній компанії, оскільки внутрішню частину не видно, аж поки обкладинку не розкриють.
Обкладинка з першою сторінкою, що розкривається є найбільш «модним» сучасним рішенням, адже дозволяє без проблем розмістити рекламу на першій сторінці обкладинки видання. Слід розуміти, що реклама повністю закрита до певного моменту, тому клапан першої смуги робиться на 1-2 см вужче блоку, адже має бути видно, що його треба відігнути.
Треті та четверті сторінки обкладинки, що розкриваються, також зустрічаються у журнальних виданнях. Мета – збільшення площі сторінок обкладинки, які продаються під рекламу.
Информер последних комментариев
00:45, 07.06.2015
09:39, 03.06.2015